Проблеми порівняльного аналізу стилю Тодося Осьмачки й Миколи Гоголя: типологічний та індивідуальний вимір Стребкова Ірина Олександрівна ; наук. керівник Михед Павло Володимирович

За: Вид матеріалу: Текст Мова: українська Публікація: Київ 2016Опис: 20 сТематика(и): Примітка про дисертацію: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка 2016 Зведення: Дисертація присвячена комплексному порівняльному аналізу стилю Тодося Осьмачки й Миколи Гоголя. У ході дослідження було простежено типологічну близькість письменників крізь призму національної картини світу, що дозволило виявити гоголівський інтертекст у творах Осьмачки на генетико-контактному рівні. Установлено, що національно маркований стиль бароко та необароко в картинах світу Гоголя й Осьмачки розкривається через категорії світобудови, християнства, храму, фантастики, містики й онірики. Доведено, що народна культура та фольклорна основа стали основними формами наративної трансформації в оповідних структурах. Логіка дослідження спрямована на виявлення спільного народного ґрунту. Фокусування на генетичній спорідненості засвідчило, що зв’язок між творчістю Гоголя й Осьмачки оприявнюєгься через національну ідентичність (українськість) письменників, схожість психотипів особистостей-митців та національно маркований стиль письма.
Тип одиниці: Автореферат
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
Оцінки зірочками
    Середня оцінка: 0.0 (0 голос.)
Немає реальних примірників для цього запису

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка 2016

Дисертація присвячена комплексному порівняльному аналізу стилю Тодося Осьмачки й Миколи Гоголя. У ході дослідження було простежено типологічну близькість письменників крізь призму національної картини світу, що дозволило виявити гоголівський інтертекст у творах Осьмачки на генетико-контактному рівні. Установлено, що національно маркований стиль бароко та необароко в картинах світу Гоголя й Осьмачки розкривається через категорії світобудови, християнства, храму, фантастики, містики й онірики. Доведено, що народна культура та фольклорна основа стали основними формами наративної трансформації в оповідних структурах.
Логіка дослідження спрямована на виявлення спільного народного ґрунту. Фокусування на генетичній спорідненості засвідчило, що зв’язок між творчістю Гоголя й Осьмачки оприявнюєгься через національну ідентичність (українськість) письменників, схожість психотипів особистостей-митців та національно маркований стиль письма.

Немає коментарів для цієї одиниці.

для можливості публікувати коментарі.