Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" 2020

Дослідження присвячено теоретичному й емпіричному дослідженню особливостей формування професійної самосвідомості майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту. Визначено сутність провідних понять, розглянуто властивості та характеристики професійної свідомості психологів: емпатійність; здатність до рефлексії; комунікативні здібності; ерудиція, спостережливість, швидка орієнтація в ситуаціях професійної діяльності та здатність до їх практичного вирішення. Виявлено рівневі критерії сформованості професійної самосвідомості: ставлення до загальнолюдських цінностей, рівень сформованості психологічних потреб, мотивів та інтересів, реальний прояв самосвідомості в поведінці. Розглянуто чинники, умови та вікові аспекти зміни спеціальності на користь вибору другої вищої освіти з психологічних спеціальностей.
Емпірично констатовано, що у студентів, які здобувають другу вищу психологічну освіту не за профілем базової освіти, існують специфічні особливості таких психічних феноменів, як: мотиваційні чинники вибору професії психолога (внутрішні індивідуально значущих та соціально значущі мотиви), емоційний інтелект (знижені показники самомотивації, емпатії та контролю власних емоцій), професійна ідентичність (домінування комунікативного, соціального, рефлексивне “Я”;), смисложиттєві орієнтації (знижена здатність до вільного прийняття рішення та втілення їх у життя), самооцінка (неадекватно завищена).
Укладено структурно-функціональну модель професійної самосвідомості майбутніх психологів, структуровану за критеріями: когнітивним (усвідомлення професійно-важливих якостей, професійне самопізнання); афективно-оцінним (професійна самооцінка, самоприйняття, самоставлення); поведінковим (мотиваційно-ціннісні та регулятивно-діяльнісні аспекти); функціональним (категоризація об’єктів світу професії, суб’єктивне оцінювання); процесуальним (смислоутворення, метатеоретичне мислення, рефлексія, самоусвідомлення та самооцінка, мотивація); результативним (психологічне мислення: професійна Яконцепція, професійна культура особистості). Обгрунтовано, розроблено та експериментально апробовано авторську “Програми психологічного супроводу формування професійної самосвідомості психологів в умовах здобуття другої вищої освіти”. Отримано низку позитивних кількісних та якісних зрушень у структурі самоставлення та структурі психосемантичного змісту професійної самосвідомості майбутніх психологів після формувального впливу.