Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка 2004

Дисертація присвячена аналізу процесу формування національної ідентичності в слов’янській романтичній літературі. Авторка звертається до творчості найвидатніших національних поетів – А. Міцкевича, О. Пушкіна та Т. Шевченка. На репрезентативному матеріалі зроблено комплексний порівняльний аналіз зазначеної проблематики.
Праця належить до імагологічних досліджень, слабо представлених в українському літературознавстві. Подано постколоніальний погляд на проблему. Національна ідентичність розглядається в широкому контексті. Звертається увага на такі її складові як мовна та релігійна, розглядається ставлення кожного з поетів до влади, офіційної ідеології, Петербурга (підкреслюється амбівалентне ставлення Шевченка до цього міста), Російської імперії. Аналізуються образи "свого” та "чужого” в творчості кожного з поетів; спільність і своєрідність у репрезентації "Сходу” поетами, їхні погляди на месіанізм як особистий, так і національний; проаналізовано відмінності у реалізації концепції нації через творення літературного національного міфу А. Міцкевичем та О. Пушкіним.