Вузлові проблеми націє- і державотворення розкриваються в концепті хронотопу українського «довгого ХХ ст.», що є гібридною проєкцією «довгого ХІХ ст.». Сутнісною ознакою цього етапу в історії України та українців є реалізація інтенцій соціально-економічної, етнокультурної та політичної емансипації — власне, завер- шення Української революції, яка розпочалася в контексті Першої світової війни та започаткування руйнації колоніальної системи. Третя книга оповідає про суперечності пострадянського транзиту. Три модерні революції, розбудова «олігархічних республік», суб’єктивізація України в світі через самоувідомлення європейського вибору є видимими проявами завершального етапу сторічної Української революції та антиколоніальної визвольної війни. Сутнісні трансформації українського проєкта осмислено в широкій оптиці посттоталітарного транзиту, успішне завершення якого нині править за національну ідею України. Для широкої аудиторії.