Зміст

ПЕРЕДМОВА . 3

ВСТУП. Індоєвропейська лексична спадщина: традиції вивчення й напрями дослідження . 6

Частина 1. РОЗВИТОК СПІЛЬНОЇ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ В СЛОВНИКУ ГЕРМАНСЬКИХ, БАЛТІЙСЬКИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ 16

1. Литовська і прусська назви книги: проблеми демінутивних форм 16
2. Прус. gaylux E 661 ‘горностай’ і д.-рус. бѣлъка: спільна модель двох новотворів 19
3. Прус. pele E 710 ‘wye’: ‘сірий птах’ чи ‘миша’? . 31
4. Назви срібла в індоєвропейських мовах 47
5. Назви сірого кольору у слов’янських та інших індоєвропейських мовах 66
6. У пошуках слов’янських когнатів: лит. stãbas ‘cтовп, колона; ідол’ – д.-ісл. stafr ‘паля; пень / корінь / стебло; літера / руна’ 83
7. Д.-сканд. sindr ‘oкалина, шлак’ – цсл. сzдра ‘загустіла рідина’ 111
8. Іcл. þungur – лит. tingùs – рос. тяжкий, тяжелый (Розвиток індоєвропейського кореня *tengh- ‘тягти, розтягувати, натягувати’ у германських, балтійських і слов’янських мовах) 121
9. Індоєвропейський корінь *(s)keub/p- / *(s)koub/p- / *(s)kEb/p- ‘згинати(ся); підніматися, височіти, огинати’ і його реалізація в германських, балтійських і слов’янських мовах 136
10. Нім. Wiese – лит. viksvà – блр. віш 165

Частина 2. ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ ЗВ’ЯЗКИ РОМАНСЬКИХ, ГЕРМАНСЬКИХ, БАЛТІЙСЬКИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ 198

1. К проблеме дериватов в исторических и этимологических словарях балтийских и славянских языков 198
2. Балто-слов’янський суфікс збірності -or- / -arь 208
3. Індоєвропейський суфікс -isko і його розвиток у мовах різних груп .219
4. Суфікс -sk- у германських мовах: генеза та еволюція синонімічних суфіксів 253

Частина 3. ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ ЯК РЕЛЕВАНТНА ОЗНАКА СЕМАНТИЧНОЇ ЕВОЛюЦІЇ МОВ . 338

1. Визначальні напрями й основні тематичні характеристики вторинної номінації у сучасних індоєвропейських мовах 338
2. Дохристиянські початки прусської та німецької назв королька в Ельбінзькому словнику 359
3. Вторинна номінація в ад’єктивній сфері за ознаками кольору: ісл. rjúpa – лтс. rubenis – укр. рябий 375
4. Птахи, охрещені іменами святих (Романські орнітоніми як християнські антропоморфізми) 388
5. До походження італійської назви mulacchia, або Як сорока-ворона стала черницею 397
6. Апелятивація етнонімів у романських та інших індоєвропейських мовах . 402
7. Вторинна номінація у займенниковій сфері . 482

Список скорочень 555
Джерела й література 555
Мови, варіанти, діалекти 596

Колективна праця відділу романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України концептуально продовжує серію порівняльно-історичних студій, присвячених незмінно актуальним питанням етимології і семасіології германських, балтійських, слов’янських та інших індоєвропейських мов. Ідеться про подальше дослідження різнотипних семантичних процесів, які супроводжували й супроводжують еволюцію лексичного складу індоєвропейських мов. Використовується випробуваний у попередніх роботах метод германо-балто-слов’янських лексичних ізоглос, що відбивають різнотипні лексеми спільного походження в різних мовах, а також загальномовний тематичний принцип, тобто розглядаються міжмовні лексико-семантичні групи, об’єднані спільним основним значенням.
Водночас автори намагалися охопити якомога більшу кількість нового фактичного матеріалу з метою створення повнішої і об’єктивнішої картини.
Для науковців, викладачів, аспірантів – філологів, які займаються або цікавляться фундаментальними проблемами історичного розвитку мов світу.