Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Інститут держави і права ім. В. М. Корецького 2009

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню теоретико-методоло- гічних засад правотворчості, а також деяких практичних можливостей реалізації зазначеного напрямку дослідження. Доцільність наукової розробки даної проблеми пов’язана із процесами становлення і розвитку правової держави в Україні, зумовлюється необхідністю докорінного оновлення системи законодавства, у тому числі створення якісних за формою і змістом законів.
У роботі аналізується співвідношення правотворчості та правотворення, нормотворення, законотворчості, визначений їх самостійний характер, як різних за змістом та обсягом, але таких, що мають спільну природу та мету.
У роботі сформульовано нові теоретичні положення, уточнено зміст окремих понять і категорій та запропоновано ряд висновків, що стосуються розуміння, сутності і функціонального спрямування правотворчості, мети та етики даного виду діяльності, її засадничих принципів тощо.
Крім того, досліджено основні критерії класифікації та види правотворчості, суб’єкти правотворчості, уточнено зміст та послідовність стадій правотворчого процесу, розкрито умови ефективності правотворчої діяльності, а також з’ясовано основні питання взаємодії норм міжнародного та національного права у правотворчій діяльності.