Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2021

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз системи організації наукового забезпечення діяльності судів, що ґрунтується на наявному теоретичному доробку наук судоустрою, процесуального права, теорії держави і права, філософії та інших, положеннях національного законодавства, практиці вітчизняних судів та Європейського суду з прав людини, наявних статистичних даних. Як результат, сформульовано та обґрунтовано ряд важливих для розвитку науки судоустрою та практики судової діяльності теоретичних положень, а також пропозиції до чинного законодавства, які здатні удосконалити процес правозастосування.
З урахуванням авторських позицій витлумачено ключові для досліджуваної сфери дефініції. Так, запропоновано авторське розуміння поняття «наукове забезпечення діяльності судів», визначено його мету та характерні ознаки.
Обґрунтовано позицію, відповідно до якої організація наукового забезпечення діяльності судів базується на таких принципах як науковість, етичність, інформаційність, принцип належної організації.
Диференційовано рівні та напрями наукового забезпечення діяльності судів. Запропоновано класифікацію: функцій, суб’єктів і форм наукового забезпечення; судової діяльності як об’єкта наукового забезпечення; дайджестів судової практики Верховного Суду.
Проаналізовано науковий потенціал судової влади, перспективи його розвитку, а також взаємодії з науковою спільнотою з метою забезпечення ефективності діяльності судової системи.