Іван Світличний належить до того трагічного покоління української інтелегенції, яке в задушлевій ідеологічній атмосфері 60-х років не могло миритися з деформацією духовного життя в республіці, активно виступало проти неосталінських тенденцій, за що поплатилося багатьма роками переслідувань, морального терору та ув'язнень в брежнє-сусловських таборах.
Більшість творів, що увійшли до цього видання, написано в неволі. Книга складається з оригінальних віршів, перекладів (переважно - з французької поетичної класики) та літературно-критичних статей (деякі з них свого часу публікувалися в республіканських журналах).