Хіба можна у передмові сказати більше і точніше, ніж сказано у віршах? Вони писалися всюди - на парах у Вінницькому педінституті, в штабі мехбату, в геологічному маршруті по Колимі, в гуркітливому заводському цеху, в редакції, яка завмирала тільки пізнього вечора... Всюди, куди заносила судьба. Вони майже ніколи не складалися в цикли, а найчастіше лягали в папір незаплановано, випадково і навіть нагально - так, як події лягають у пам'ять. Зрештою, це стало частиною долі - просто вірші.