У монографії досліджуються концептуальні складові імагологічної парадигми романтичного орієнталізму: 1) імагопозиції щодо Східного та відповідні моделі орієнталізації (паломницька, мандрівна, наукова, невільницька); 2) імаго-поетика (геокультурне імаго Єгипетське, Індійське, Кримське, Степове та декораційні імаго - «умовне», «казково-міфологічне», «алегорично-символічне», «інтер-претаційне»); 3) типово орієнтальні імагоперцепції («Схід - екзотика», «Схід -Своє», «Схід - Прасвоє», «Схід - небезпека»); 4) етнічна імагемосемантика (етнографічно-антропологічні імагеми «єгипетського характеру» та «кримськотатарського характеру»; репрезентативні етнотипи Єгипетського («Клеопатра») та Кримськотатарського («Хан Гірей»); основні фемінні імагеми Гаремного - «невільниця» та «фаворитка»; ключові релігійні імагеми Мусульманського - «Аллах» та «Магомет»). Об’єктами дослідження стали поетичні й прозові твори орієнтального спрямування англійських, російських, українських, французьких, німецьких, польських письменників, творчість яких пов’язана з романтизмом.

Для літературознавців, викладачів, студентів-філологів, широкого читацького загалу.