Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Житомирський державний університет імені Івана Франка 2009

У дисертаційному дослідженні здійснено історико-педагогічний аналіз просвітницької діяльності жіночих організацій України наприкінці XIX - у першій половині XX століття. На основі вивчення архівних матеріалів, періодичних видань, творів діячів жіночого руху узагальнено міжнародний досвід жіночого просвітництва.
Виокремлено та охарактеризовано основні етапи розвитку та становлення українського жіночого просвітницького руху: освітньо-культурницький (1884-1914 рр.), філантропічний (1914-1917 рр.), національно-державницький (1917-1921 рр.), політичний (1921-1939 рр.), опікунсько-виховний (1939-1945 рр.).Визначено ідейні засади просвітницької діяльності жіночих організацій України, їх внесок у розвиток національного шкільництва, розкрито зміст, форми, методи, засоби виховної роботи.
Результати дослідження сприятимуть розвитку тендерної освіти в Україні, розв'язанню проблем сімейного, національного, гуманістичного виховання.