Зміст
1. Еволюціонізм
2. Французька школа
3. Американський культуралізм
4. Британський функціоналізм
5. Структуралізм Клода Леві-Строса
6. Марксистська антропологія
7. Динамічна антропологія: вихід за межі функціоналізму

У книжці (французькою її видано 2006 року), що читається як путівник, розглянуто основні теоретичні течії антропології (еволюціонізм, французька школа, американський культуралізм, британський функціоналізм, структуралізм, марксистська та динамічна антропологія). Опираючись на багатий джерельний матеріял, розповідаючи як про твори класиків на кшталт Броніслава Маліновського чи Еміля Дюркгайма, так і про критичну рецепцію їхніх теорій у давніший і теперішній часи, Дельєж демонструє взаємозв’язок між розвитком антропології та гуманітаристикою XIX—XX століть, досліджує впливи та конфлікти всередині дисципліни — априклад, між структуралізмом Кльода Лєві-Строса та марксизмом. Автор також ставить твори науковців у належний історичний контекст — приміром, показує, у який спосіб праці Марґарет Мід чи Рут Бенедикт (американський культуралізм) відображали погляди і потреби тогочасного американського суспільства.

Розлогі аналітичні розповіді про звичаї й традиції різних народів світу роблять цю книжку придатною для пізнавального читання. Дисципліну «антропологію» досліджено не як річ у собі, а як невилучну частину розвитку світової науки, яка на ідеологічному рівні відображає уявлення людства про себе (від еволюціоністського погляду на тубільні племена як застигле «минуле людства» до динамічного підходу, покликаного аналізувати суспільства в історичній перспективі), тому книжка може бути цікавою широкій авдиторії. Автору вдалося знайти оптимальний баланс між змістом і жвавістю викладу: Дельєжова праця — це інтелектуально насичений підручник з історії антропології, написаний у доброму науково-публіцистичному стилі.

До хиб видання слід віднести той факт, що у книжці слова «антропологія», «етнографія» і «етнологія» вживано то як синоніми, то як терміни з різними смисловими відтінками, відмінність між якими не завжди є очевидною, і не пояснена у перекладацьких примітках. Книжку присвячено історії антропології, тому тут немає огляду сучасних теоретичних дебатів у межах цієї дисципліни.

Ця праця зможе допомогти не лише тим, хто займається антропологією та дотичними до неї дисциплінами (політологією, соціологією, етнографією, історією, літературознавством), а й зацікавить широке коло читачів.