Т. ХІ

Це перше видання слов’янських ірмосів усіх восьми гласів у нотолінійному записі т. зв. київською квадратною нотою. Публікація здійснюється за одним з найдавніших лінійних рукописів Київської Церкви – Супрасльським ірмологіоном 1598–1601 рр. Видання охоплює факсимільну і набірну публікації тексту, що супроводжуються вступними статтями про сутність ірмосів, оглядом їх науково-критичних видань, а також коментарем і порівняльною таблицею на основі репертуару слов’янських нотованих пам’яток XІІ–XVIII ст.
Лінійно-мензуральний запис вперше на візантійсько-слов’янському просторі дає змогу значно точніше і глибше пізнати і зрозуміти музичну поетику ірмосів як одного з основних жанрів сакральної монодії, що випливало з розуміння краси у власне музично-співних проекціях – досконалій мелодиці та її стрункій часомірній організації.