Четверта книга художньо-документальної епопеї «Господні зерна» Григорія Гусейнова продовжує відновлювати генетичну пам’ять українського народу, зосереджуючись на дослідженні «білих плям» нашої історії.
У четвертому томі автор фокусується на темі вигнання, мандрів та незнищенності українського духу. Книга побудована як низка нарисів-розшуків, де через приватні листи, старі фотокартки та спогади постає панорама життя українців у складні часи випробувань.
Автор простежує життєві шляхи українців, які опинилися за кордоном, але серцем залишалися в рідному степу. Це історії про те, як «господні зерна» проростали на чужих ґрунтах.
Велика увага приділяється мистецькому життю Придніпров’я. Гусейнов повертає із забуття імена художників, письменників та громадських діячів, які створювали інтелектуальне обличчя регіону
Оповідь ведеться у форматі подорожі — автор мандрує реальними містами та селами, одночасно здійснюючи мандрівку в часі, розкриваючи таємниці старовинних маєтків та забутих цвинтарів.
Книга піднімає питання про те, як нація зберігає свою ідентичність у часи тоталітарного тиску та фізичного нищення.
Четверта книга вирізняється особливим ліризмом та глибоким психологізмом. Григорій Гусейнов тут виступає не лише як історик-архівіст, а як філософ, що роздумує над феноменом української незламності.