У щоденниковій прозі, написаній як невеличкі новели, поринаємо у ностальгійні часи дитинства і югості письменника чи раптово потрапляємо в сучасний комп'ютерний світ, де, на жаль, красному письменству, до якого часто звертається автор, все менше і менше залишається місця під сонцем.