TY  - BOOK
AU  - Продай Т. П. 
TI  - Феномен людської гідності у соціально-правому дискурсі
PY  - 2019///
CY  - Львів
KW  - UDC
KW  - 172 Соціальна етика
N2  - Дисертація присвячена становленню та аналізу егалітарного концепту людської гідності в соціально-правовому дискурсі. На основі текстів західній філософській традиції здійснено комплексний аналіз феномену гідності та простежено його еволюцію від аристократичної ідеї до егалітарного правового статусу. Виокремленні чотири ціннісних соціокультурних контексти, в яких сформувалось смислове ядро концепту гідності в західноєвропейській соціокультурній дійсності. Встановлено, що ідея людської гідності зароджувалась як етична категорія із ознаками елітарності та ієрархічності, яка в процесі розвитку трансформувалась в егалітарний правовий статус громадянина. Трансформація ідеї людської гідності виявляє себе в контексті змін ціннісних світоглядів: від чесноти як внутрішньої цінності до нормативного статусу як об’єктивної цінності. Встановлено, що лише після скасування соціальних станів, ідея людської гідності як егалітарного концепту інкорпорується в правову систему і стає принципом права. 
Розкрито структуру феномену гідності, яка включає три аспекти: онтологічний, екзистенцій та комунікативний. Онтологічний аспект гідності передбачає здатність кожної людини до морального досвіду, яка потенційно притаманна усім людям. Онтологічний аспект гідності зумовлює універсальність феномену. Екзистенційний аспект зумовлює неповторність та унікальність людської особи завдяки актуалізації потенційної моральної здатності. Екзистенційний аспект втілюється через досвід самоповаги завдяки усвідомленню власної гідності. Комунікативний аспект втілює інтерсуб’єктивний характер феномену гідності, який зумовлює взаємне визнання гідності та втілюється в стосунках взаємної поваги. Комунікативний характер людської гідності вимагає повагу ставлення до кожної особи як етичний мінімум, у формі негативної поваги — не принизити. 
Встановлено, що людська гідність як універсальна та егалітарна цінність є здатністю: (1) до морального досвіду на підставі уявлень про власне благо, добро, зло; (2) до відповідальності — усвідомлювати наслідки власних дій. Утверджено, що на підставі розуміння гідності як здатності, по-перше, обгрунтовується правовий статус особи; по-друге, визнання гідності як здатності за кожною особою вимагає об’єктивного визнання, що втілюється в державних механізмах позитивного права. З’ясовано відмінності між морально-етичним та правовим підходами в розумінні людської гідності, які втілюють проблему співвідношення універсальної моральної ідеї людської гідності та партикулярного правового статусу громадянина. Розкрито комплементарність морального та правового підходів щодо розуміння егалітарного концепту людської гідності в дискурсі прав людини. З'ясовано дуальність феномену людської гідності, яка з одного боку, є підґрунтям прав людини, з іншого — становить окремий вид права — право на гідність. Виокремлено зовнішній та внутрішній аспекти феномену гідності. Обґрунтовано, що людська гідність є абсолютним критерієм в конкурентній ситуації різних видів прав людини
ER  -