Екологія і захворювання щитоподібної залози : монографія / В. Н. Коротун, Т. О. Воронцова, І. Ю Антонюк ; за ред. В. Н. Корзуна. — К. : Кафедра, 2020. — 740 с.
Зміст: Розділ І. Фізіологічна роль щитоподібної залози. - С. 20 1.1. Щитоподібна залоза - важливий орган внутрішньої секрецїї. - С. 20 1.2. Механізм синтезу і секреції гормонів щитоподібної залози. - С. 24 1.3. Біологічна роль гормонів щитоподібної залози. - С. 32 Розділ 2. Зоб. Йоддефіцитні захворювання. - С. 60 2.1. Визначення понять «йоддефіцитні захворювання» та «зоб». - С. 60 2.2. Причини виникнення йоддефіцитних захворювань. - С. 62 2.3. Пошук заходів профілактики та лікування ЩЗ. - С. 67 2.4. Вплив дисбалансу мікроелементів на стан щитоподібної залози. - С. 71 2.5. Прояви розвитку ЙДЗ у населення. - С. 80 2.6. Роль природних та техногенних чинників у розповсюдженні ЙДЗ. - С. 85 Розділ 3. Стабільний йод - основа гормонів щитоподібної залози. - С. 116 3.1. Загальна характеристика йоду. - С. 116 3.2. Біологічне значення йоду. - С. 118 3.3. Властивості йоду. - С. 120 3.4. Вміст йоду в навколишньому середовищі. - С. 123 3.4.1. Вміст йоду в грунті. - С. 123 3.4.2. Вміст йоду у воді. - С. 126 3.4.3. Вміст йоду в повітрі. - С. 134 3.4.4. Вміст йоду в продуктах харчування. - С. 135 3.5. Біологічна дія йоду. - С. 142 3.6. Клінічні симптоми дефіциту та надлишку йоду. - С. 154 Розділ 4. Роль селену у функції щитоподібної залози. - С. 166 4.1. Загальна характеристика селену. - С. 166 4.2. Розповсюдженість селену у природі. - С. 167 4.3. Біологічна дія селену. - С. 174 4.3.1. Токсикологічні властивості селену. - С. 174 4.3.2. Біологічні властивості селену. - С. 175 4.4. Механізм біологічної дії селену. - С. 184 4.5. Вплив нестачі селену на організм людини. - С. 185 4.6. Добова потреба в селені. - С. 194 4.7. Селеновмісні білки. - С. 196 4.8. Джерела селену для організму. - С. 199 4.9. Профілактика дефіциту селену. - С. 206 Розділ 5. Роль мінеральних речовин у функції щитоподібної залози. - С. 225 5.1. Проблема порушення обміну мінеральних речовин. - С. 225 5.2. Фізіологічне значення основних макронутрієнтів. - С. 234 5.2.1. Фізіологічне значення кальцію. - С. 234 5.2.2. Фізіологічне значення магнію. - С. 238 5.2.3. Фізіологічне значення калію. - С. 246 5.2.4. Фізіологічне значення натрію. - С. 247 5.2.5. Фізіологічне значення фосфору. - С. 247 5.2.6. Фізіологічне значення сірки. - С. 247 5.3. Фізіологічне значення основних мікронутрієнтів. - С. 248 5.3.1. Фізіологічне значення заліза. - С. 259 5.3.2. Фізіологічне значення цинку. - С. 269 5.3.3. Фізіологічне значення міді. - С. 277 5.3.4. Фізіологічне значення хрому. - С. 278 5.3.5. Фізіологічне значення кобальту. - С. 283 5.4. Роль умовнотоксичних та токсичних елементів у порушенні функції щитоподібної залози. - С. 284 5.4.1. Роль свинцю. - С. 284 5.4.2. Роль кадмію. - С. 285 5.4.3. Роль літію. - С. 287 5.4.4. Роль стронцію. - С. 287 5.4.5. Роль нікелю. - С. 287 5.5. Вплив нестачі мікроелементів на розвиток йоддефіцитних захворювань. - С. 288 5.6. Дисбаланс мікроелементів і функція щитоподібної залози. - С. 291 5.7. Молекулярні синергісти йоду. - С. 295 5.8. Струмогенні чинники. - С. 296 5.9. Екологічні властивості Полісся. - С. 299 Розділ 6. Вплив екологічних і техногенних чинників на функцію щитоподібної залози. - С. 320 6.1. Визначення поняття «екологія». - С. 320 6.2. Вплив нестачі йоду та інших мікроелементів на функцію щитоподібної залози. - С. 321 6.3. Вплив інших екологічних чинників на функцію щитоподібної залози. - С. 325 6.3.1. Роль природних чинників. - С. 327 6.3.1.1. Роль фізичних чинників природного походження. - С. 328 6.3.1.2. Вплив хімічних речовин природного походження. - С. 330 6.3.1.3. Роль біологічних чинників природного походження. - С. 332 6.4. Вплив техногенного забруднення. - С. 333 6.4.1. Вплив важких металів. - С. 334 6.4.2. Хлорорганічні чинники. - С. 342 6.4.3. Медичні препарати-струмогени. - С. 349 6.4.4. Пестициди. - С. 351 6.4.5. Дисбаланс мікроелементів і зоб. - С. 352 6.5. Спадковість, зоб і аутоімунні тиреоїдити. - С. 356 6.6. Екологія і рак щитоподібної залози. - С. 358 Розділ 7. Вплив іонізуючого випромінення на функцію щитоподібної залози. - С. 377 7.1. Джерела іонізуючого випромінення. - С. 377 7.2. Токсикологічна характеристика радіоактивних ізотопів йоду. - С. 379 7.3. Особливості аварії на ЧАЕС. - С. 388 7.4. Опромінення населення радіонуклідами Чорнобиля. - С. 393 7.5. Вплив ендемії на радіаційні ураження щитоподібної залози. - С. 400 7.6. Комбінований вплив І131 та Сs137 і Sr90 на щитоподібну залозу. - С. 408 7.7. Захист щитоподібної залози від радіоактивного йоду. - С. 412 Розділ 8. Порушення функції щитоподібної залози і вагітність. - С. 438 8.1. Проблема йоддефіцитних захворювань у вагітних. - С. 438 8.2. Наслідки нестачі йоду у вагітних . - С. 441 8.3. Роль аварії на ЧАЕС у розвитку йоддефіцитних захворювань у вагітних. - С. 451 8.4. Роль мікроелементів у розвитку захворювань вагітних. - С. 453 8.5. Роль гормонів щитоподібної залози. - С. 454 8.6. Вплив йодного дефіциту на вагітних. - С. 459 8.7 Гінекологічні захворювання і йодний дефіцит. - С. 462 8.8. Вплив дефіциту йоду на розвиток плода. - С. 465 8.9. Грудне молоко і йоддефіцитні захворювання. - С. 468 8.10. Роль харчування у профілактиці йоддефіцитних захворювань у вагітних. - С. 470 8.11. Гіпотиреоз і вагітність. - С. 472 8.12. Профілактика йоддефіцитних захворювань у вагітних. - С. 474 Розділ 9. Роль харчування у профілактиці йоддефіцитних захворювань. - С. 501 9.1. Роль здорового харчування. - С. 501 9.2. Стан харчування населення України. - С. 505 9.3. Вплив екології на стан харчових продуктів. - С. 511 9.4. Заходи мінімізації дози опромінення населення радіонуклідами Чорнобиля. - С. 513 9.5. Проблема дефіциту йоду. - С. 519 9.6. Наслідки дефіциту йоду та інших нутрієнтів. - С. 522 9.7. Профілактика мікроелементозів. - С. 524 Розділ 10. Профілактика йоддефіцитних захворювань. - С. 563 10.1. Проблема йоддефіцитних захворювань. - С. 563 10.2. Методи профілактики йодної нестачі. - С. 570 10.3. Недоліки методу йодування. - С. 582 10.4. Інші методи профілактики йоддефіциту та йоддефіцитних захворювань. - С. 587 10.4.1. Використання органічних сполук йоду. - С. 594 10.4.1.1. Синій йод. - С. 594 10.4.1.2. Використання йодказеїну у профілактиці йоддефіцитних захворювань. - С. 596 10.5. Морепродукти як джерело мікроелементів. - С. 600 10.6. Вивчення впливу чорноморських водоростей на функцію щитоподібної залози та профілактику йоддефіцитних захворювань. - С. 607 Додаток 1 - Рецептури харчових продуктів з водоростями. - С. 657 Додаток 2 - Авторські свідоцтва і патенти за темою роботи. - С. 735 Додаток 3 - Характеристика бурих морських водоростей. - С. 738
Анотація: Монографія присвячена проблемі профілактики та лікування йоддефіцитних захворювань. Автори детально описують роль мікроелементів - синергістів йоду та антагоністів - солей важких металів, компонентів промислових відходів, дисбалансу мікроелементів, впливу іонізуючого опромінення, характеру харчування. Аналізуються методи та засоби профілактики йоддефіцитних захворювань. Описуються можливості використання морепродуктів як носіїв практично всіх ессенціальних мікроелементів, поліцукрів-блокаторів всмоктування радіонуклідів та солей важких металів.