У монографії обґрунтовано загальні теоретико-методологічні основи дослідження професійного становлення особистості, окреслено місце професійної компетентності, професійної рефлексії, професійної надійності, професійної автентичності та професійної унікальності в парадигмі професійного становлення. Розроблено концептуальний апарат і методичний інструментарій дослідження,
запропоновано структуру професійної компетентності спеціаліста з фізичної реабілітації з урахуванням особливостей його професійної діяльності. Запропоновано структуру професійно значущого досвіду фахівця з фізичної реабілітації, окреслено функціональний простір досвіду. Розроблено модель професійної автентичності реабілітолога, виокремлено її компоненти, функцїї, схарактеризовано рівні функціонування компонентів. Визначено професійну надійність фахівця з фізичної реабілітацїі як передумову його успішного професійного становлення, виділено аспекти, якими визначається феномен професійної надійності, виокремлено рівні функціонування професійної надійності. Розкрито сутність професійної унікальності у просторі професійної діяльності фахівця, запропоновано форми професійної унікальності реабілітолога. На основі емпіричного дослідження виділено якості, здатності та новоутворення особистості, які мають бути сформованими у фахівців із фізичної реабілітації для успішного здійснення спеціалістами професійної діяльності, уточнено структуру комунікативної, психотерапевтичної та аксіологічної компетентності фахівця з фізичної реабілітації. З урахуванням результатів проведеного експериментального дослідження побудовано структурно-функціональну модель професійного становлення майбутнього фахівця з фізичної реабілітації.