Робота присвячена актуальній проблемі вивчення української усної літературної мови в її комунікативно-стильових реалізаціях. Уперше в українській лінгвістиці запропоновано концепцію дослідження усної літературної мови в контексті культури повсякдення; обґрунтовано універсальні, диференційні та інтегральні ознаки розмовно-побутового стилю як комунікативно-стильового різновиду усної літературної мови; ієрархієзовано як засіб модифікації 'розмовності' лексику розмовної сфери вживання за тематичними й морфолого-словотвірними ознаками; установлено кореляцію 'усність' - 'розмовність' як ознаку сучасних жанрово-стильових різновидів "драматизована телереклама", "радіодіалог-інтерв'ю", "усне спонтанне наукове висловлення", а також текстів "діалогізованого газетно-журнального повідомлення". У дослідженні поглиблено теорію літературної мови з урахуванням параметрів 'усність' і 'писемність', 'усність' і 'розмовність', які виявляють прагматичний зміст літературної мови в етно-, державотворчому та культурно-освітньому процесах, у комунікативно-стильовій еволюції мови, залежної від мовної ситуації в повсякденні.