Монографія присвячена улюбленому місту-порту Одесі, об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, в якому матеріальне та духовне тісно пов’язані одне з одним і є невід’ємними одне від одного. Проведений аналіз та синтез у вигляді авторських проєктів, пропозицій та висновків можуть бути корисними для студентів, архітекторів, судових експертів, спеціалістів у сфері охорони культурної спадщини та інших людей, які розуміють значимість минулого для майбутнього.

Ця робота є розвитком першої монографії автора «Відтворення Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору». Надалі планується написання книги для фахової англомовної аудиторії про зв’язок матеріального та духовного в архітектурі та урбаністиці.