Олена Звичайна - українська письменниця. Дівоче пріз­вище - Дельгівська, в заміжжі - Джуль. Народ. 24 квітня 1902 р. у Проскурові в інтелігентній родині: батько - адвокат, мати - вчителька. Закінчила гімназію в Харкові з відзнакою, навчалася у Київському інституті народної освіти. Вийшла заміж за учасника національно-визвольної боротьби - М. Джуля. Чоловік було репресовано і заслано як «ворога народу». Літературну діяльність почала в 1942 р. Емігрува­ла спочатку до Німеччини, потім до США. У 1967 р. одержа­ла нагороду Літературного фонду ім. Івана Франка в Чикаго. Померла 8 січня 1985 р. у Стетен Айленді (США). Автор збірки оповідань і новел «Оглянувшись назад...» (1954); повістей «Золотий потічок» (1947), «Селянська са­наторій» (1952), нарису «Миргородський ярмарок» (1953), романів «Страх» (1958), «Ворог народу» (1966); повісті «У золотих кайданах Колими» (у співавторстві з чоловіком М. Млаковим) та ін.