ЗМІСТ

Передмова (Олег Рафальський)

Розділ І. Методики вимірювання інституційної спроможності органів державної влади (Ірина Овчар)

Розділ ІІ. Інститут президентства в системі органів державної влади: формальні сфери компетенцій та реальний вплив у політиці (Віталій Литвин)

Розділ ІІІ. Інституційні зміни конституційного статусу українського парламенту: політологічний вимір (Віталій Перевезій)

Розділ IV. Обласні та районні ради: ступінь впливовості у здійсненні державної політики та спроможності забезпечення спільних інтересів територіальних громад (Світлана Ситник)

Розділ V. Вплив реформи децентралізації на інституційну спроможність територіальних громад (Ростислав Балабан)

Розділ VI. Формування інституційної спроможності урядів в Україні (Наталія Кононенко)

Розділ VII. Виконавча вертикаль в контексті інституційних змін політичної системи і її ефективності (Тетяна Ляшенко)

Розділ VIII. Органи судової влади та їх роль у забезпеченні інституційної спроможності держави (Світлана Брехаря)

Розділ IX. Політичні аспекти інституційного регулювання конкурентних відносин в Україні (Василь Козьма)

Розділ X. "Пастки спроможності" Української держави або як сформувати ефективну систему стримувань і противаг (Галина Зеленько)

Післямова (Галина Зеленько)

Монографія присвячена дослідженню інституційної спроможності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. У роботі на основі використання численних індексів та індикаторів, аналізу законодавства, даних соціологічних опитувань і статистичних даних проаналізовано якість виконання органами державної влади їх функцій, що формує собою інституційну спроможність держави. У роботі проаналізовано динаміку зміни інституційної спроможності органів державної влади в Україні, їх детермінованість соціально економічними і суспільно-політичними процесами, зокрема російською військовою агресією. У монографії проаналізовано результати реформи органів центральної влади та реформи децентралізації, зʼясовано їх вплив на посилення інституційної спроможності і резильєнтності держави.

Розрахована на політиків, науковців у галузі державного управління, політології, права та соціології; державних службовців та представників місцевого самоврядування, зацікавлених у підвищенні ефективності управління; експертів та аналітиків, які займаються реформами державної служби, студентів та аспірантів, усіх, хто цікавиться проблематикою розвитку органів влади в Україні.