«Україна в огні й бурі революції. 1917—1921» — книга спогадів відомого українського громадського, політичного і державного діяча Ісаака Прохоровича Мазепи (1884, Чернігівщина — 1952, Німеччина). Народившись у міщанській родині, він був одним з небагатьох українців, хто здобув освіту в найпрестижнішому вищому навчальному закладі свого часу — Імператорському Санкт-Петербурзькому університеті. 20-річним підлітком, навчаючись в імперській столиці, І. Мазепа пристав до українського соціал-демократичного руху.

Секретар ЦК УСДРП, міністр внутрішніх справ, міністр закордонних справ, голова Ради міністрів Української Народної Республіки — офіційні титули Ісаака Мазепи. Та за цими гучними словами — нескінченні військові поразки, численні політичні сварки та інтриги і врешті-решт державницький крах нелегітимної УНР під проводом Симона Петлюри. А далі — довгі роки життя на чужині. Життя, непотрібного своєму народові...