Монографія складається із двох розділів: «Сковородинівська подорож довжиною у триста років: шлях української людини до себе», «Філософія серця у соціокультурних контекстах цивілізаційного поступу України». У праці представлені роздуми науковців щодо творчості Григорія Сковороди в контексті культури Просвітництва, концепцію щастя в сучасних соціокультурних контекстах, антропосоціальні проєкції ідеї «зрідненої праці» у контексті цивілізаційного поступу, бінарність індивідуального буття в контексті розвитку філософії, світ символів як поле зустрічі реального та надреального. Також філософи на сторінках книги рефлексували про сенс життя і спорідненість праці у філософській концепції Григорія Сковороди, та про феномен свободи у спадщині мислителя.