Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка 2016

У дослідженні розглянуто діяльність Харківської школи романтиків у широкому історико-культурному контексті та доведено, що представники цього об’єднання були організаторами і творцями літературного процесу на Україні у першій половині XIX ст. Аналізуючи постання літературних шкіл у інших літературах, дослідниця уточнює саме поняття “школа”. У роботі наголошено на багатоаспектності діяльності Харківської школи романтиків: розглянуто їхній доробок у контексті розвитку жанрів і тем української літератури, а також здійснена оцінка досягнень Харківської школи романтиків у сфері фольклористики, видавничої діяльності, літературної критики та оборони прав української мови. Розглядаючи побутування Харківської школи романтиків у широкому культуротворчому контексті, дослідниця аналізує взаємозв’язок Харківського університету та харківської інтелектуальної громади з літературним об’єднанням поетів-романтиків. У роботі розглядається також вплив ідей німецької філософії на формування світогляду Харківської школи романтиків. Крім відомих літераторів, що належали до цього об’єднання, авторка залучає до аналізу також постаті другорядних письменників.
Ключовим у дослідженні постає твердження про те, що діяльність Харківської школи романтиків здійснювалась у різних сферах української культури, тому їхній доробок слід розглядати системно, цілісно та різнобічно.