Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича
Інституту народознавства 2011

У дисертації проаналізовано основні обставини налагодження і розвитку польсько-білоруських міждержавних взаємин впродовж 1991–2004 рр. Досліджено передумови, за яких розпочалися дипломатичні взаємини між РП та РБ. З’ясовано особливості політики „двох шляхів”, яку проводила РП щодо республік колишнього СРСР, а також „політику рівноваги” реалізовану білоруськими дипломатами.
Погіршення двосторонніх відносин у другій половині 1990-х рр. стало результатом різних стратегій зовнішньої політики Польщі й Білорусі. Зокрема головним напрямком для РП були вступ до НАТО та ЄС, тоді як РБ — зближення із РФ. Зовнішньополітичні чинники стали причиною подальшого поглиблення політичних суперечок, зменшення кількості економічних та культурних контактів.
Упродовж 1996-2004 рр. польсько-білоруські взаємини на найвищому рівні майже не розвиватися. Активними залишалися сфери співробітництва щодо створенню єврорегіонів, економічної та енергетичної безпеки, становище білоруської меншини в Польщі та польської — в Білорусі. Власне 1996–2004 рр. стали періодом нереалізованих можливостей у польсько-білоруських відносинах.