Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Львівський національний університет імені Івана Франка 2013

Дисертація присвячена дослідженню архетипних особливостей медитативної притчі на рівні структурно-композиційної побудови, лексико-семантичної та апегорійної основ, просторово-часового континууму в рамках структурно-семантичної та когнітивної інтерпретації.
Відповідно до форми викладу та структурно-семантичних засобів оформлення текстового матеріалу, медитативні притчі розділено на притчі прозової та віршової форм, що реалізують загальну комунікативно-прагматичну установку автора. Описано шляхи її вербальної маніфестації лексико-семантичними, синтаксичними та тропеїчними одиницями. Проаналізовано прецедентне наповнення медитативних притч, актуалізоване за посередництвом універсально-, національно- та соціумно-прецедентних феноменів.
Визначено концептуальний фон творів на рівні ключових концептів, концептуальних метафор та метафор персоніфікації. Змодельовано єдину концептуальну схему творів, породжену індивідуально-авторським стилем.