Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова 2018

Дисертація присвячена соціально-філософському дослідженню процесів міфологізацїї, де- і реміфологізації в сучасному українському соціумі, що знаходиться в періоді трансформацій, викликаних Революцією Гідності та «гібридною війною». Поглиблено філософський аналіз процесу міфологізації, а також виявлено передумови для запровадження процесів де- та реміфологізації в Україні. Розкрито особливість міфологізації та подано авторські визначення провідних понять дослідження, а саме: «міфологізація», «соціальний міф», «маса», «масова свідомість», «деміфологізація», «реміфологізація». Розглянуто особливості функціонування міфології в українському соціально-культурному просторі. Наголошується, що найбільш агресивною і небезпечною для відтворення та збереження нової національної ідентичності української нації стала зовнішня міфологізація соціально-культурного простору України, спровокована століттями бездержавності та колоніальним статусом українських земель. Зокрема, це стосується і радянської міфології. Виявлено і детально проаналізовано детермінанти соціальної міфотворчості, серед яких комунікативна, гносеологічна, психологічна, соціальна, культурологічна, політична та ідеологічна. Запропоновано методи для реалізації де- та реміфологізації масової свідомості в Україні. Обґрунтовується, що на даному етапі обидва процеси мають хаотичний і низовий, тобто народний, характер. Автор поділяє реміфологізацію, в залежності від типу суспільно-політичного устрою, на критичну і некритичну.
Загалом методи реалізації де- та реміфологізації схожі, причому головною для обох процесів має бути цілеспрямовано розроблена освітньо- виховна стратегія, спрямована на розвиток здатності до критичного мислення, та відновлення конструктивних елементів історичної пам'яті. Саме знання і критичне мислення - основні чинники протидії негативній міфологізації.