Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Львівський національний університет імені Івана Франка 2020

У дисертації комплексно досліджено збережені в Київському (XII ст.) та Галицько-Волинському (XIII ст.) літописах відомості про природні та людські ресурси на території феодальних князівств ХІ–ХІІ ст., які, об’єднавшись, утворили королівство Русі ХІІІ – середини XIV ст. Встановлено, що літописні згадки про рельєф, клімат, ґрунти, води, рослинний і тваринний світ свідчать про тісний взаємовплив природних умов і людської діяльності.
Проаналізовано згадки літописів про річки, болота й озера на території Прикарпаття, Поділля та Малого Полісся. Розглянуто їхню роль у воєнних кампаніях, а також значення в економічному житті Галицько-Волинської держави (судноплавство, мости, греблі, броди). Визначено наскільки екстремальні кліматичні явища (дощ, сніг, вітер, мороз, туман) у низці конкретних випадків були причинами соціальних катастроф (голод, епідемії), якими були їх наслідки для демографії Галичини та Волині княжої доби. Оцінено стан здоров’я низки історичних постатей (князів) і масштаби поширення масових захворювань.
Здійснено ретроспективну реконструкцію територіально-адміністративної організації галицько-волинського пограниччя в історичному районі Пліснеська Олеська. Підкреслено, що саме там відбувались особливо важливі державотворчі процеси як за княжої доби, так і в наступні кілька століть.