Семантичні особливості вербалізації концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у турецькій мовній картині світу Каціон Ірина Олександрівна ; наук. керівник Сорокін Сергій Володимирович
Вид матеріалу:
Текст Мова: українська Публікація: Київ 2018Опис: 19 сТематика(и): Примітка про дисертацію: Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2018 Зведення: Дисертацію присвячено комплексному дослідженню семантичних особливостей вербалізації концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у турецькій мовній картині світу.
У результаті семантико-когнітивного аналізу було змодельовано номінативні поля кожного з концептів, що мають ядро розгалуженої будови, фразеологічне, дериваційне і паремійне субполя. Окремо було описано одиниці, що входять до зони перетину двох полів. Семантична інтерпретація засобів мовної об’єктивації концептів дала змогу сформулювати ієрархію концептуальних ознак кожного з них. Кількість сем у відсотках, поданих після кожної з ознак, відбиває інтенсивність представлення її у свідомості турків. Моделювання когнітивної структури концептів є наступним етапом дослідження. Модель концепту ЖИТТЯ містить перцептивний, метафоричний і структурний складники, а також фактор взаємодії з людиною.
Моделювання концепту СМЕРТЬ виявило наявність перцептивного, метафоричного складників і фактору взаємодії з людиною. Структурний складник у моделі концепту виявлений не був. Наявність онтологічно-філософської природи концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ спричиняє подібність у чотирьох концептуальних ознаках. Через аналіз структур інтерпретаційних полів концептів зображено бінарний тип їхніх відношень.
Автореферат
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2018
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню семантичних особливостей вербалізації концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у турецькій мовній картині світу.
У результаті семантико-когнітивного аналізу було змодельовано номінативні поля кожного з концептів, що мають ядро розгалуженої будови, фразеологічне, дериваційне і паремійне субполя. Окремо було описано одиниці, що входять до зони перетину двох полів. Семантична інтерпретація засобів мовної об’єктивації концептів дала змогу сформулювати ієрархію концептуальних ознак кожного з них. Кількість сем у відсотках, поданих після кожної з ознак, відбиває інтенсивність представлення її у свідомості турків. Моделювання когнітивної структури концептів є наступним етапом дослідження. Модель концепту ЖИТТЯ містить перцептивний, метафоричний і структурний складники, а також фактор взаємодії з людиною.
Моделювання концепту СМЕРТЬ виявило наявність перцептивного, метафоричного складників і фактору взаємодії з людиною. Структурний складник у моделі концепту виявлений не був. Наявність онтологічно-філософської природи концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ спричиняє подібність у чотирьох концептуальних ознаках. Через аналіз структур інтерпретаційних полів концептів зображено бінарний тип їхніх відношень.
Немає коментарів для цієї одиниці.