Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка 2018

У дисертації викладено результати дослідження про місце корінного населення Правобережної України у міжнаціональних відносинах наприкінці XVIII – в 60-х рр. XIX ст. Обґрунтовано, що сутність, характер, особливості прояву взаємин українців регіону з представниками національних меншин, зокрема росіянами, поляками, євреями, іноземними колоністами, зумовлювалися експансією та приєднанням до Російської імперії, її суспільно-політичним і соціально-економічним устроєм, перенесенням кріпосництва й інкорпорацією в її державний організм.
Відтворено механізми, зони і специфіку стосунків титульного та інших етносів у політичному, соціально-становому, економічному, культурному і духовно-релігійному житті. Багаторівневість і складність контактів визначалися відсутністю в українців доступу до влади, нерівноправним соціально-становим поділом суспільства, формами володіння та користування землею, утвердженням російського православ’я, російської мови й ігноруванням автентичності і деформуванням їхньої національної ідентичності. Простежено, як в умовах імперського панування і самодержавній національно-політичних цінностей формувався мур українсько-російського непорозуміння та непримиренності. З’ясовано перебільшеність у літературі драматизму і непоміченість проявів лояльності та позитивних тенденцій в українсько-польських і українсько-єврейських стосунках. Доведено, що насадження російської імперської моделі в міжнаціональних відносинах було об’єктивно приречене і не мало перспективи.