Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара 2013

На підставі узагальнення теоретичних і емпіричних здобутків попередніх етапів дослідження феномену емоційної стійкості у дисертації проаналізовано і розширено діагностичний потенціал прогностичної моделі комп’ютерної діагностики емоційної стійкості людини, розробленої у Дніпропетровському національному університеті ім. О. Гончара на рівні винаходу у межах держбюджетної НДР. За допомогою даної моделі прогнозування емоційної стійкості людини здійснюється за показниками можливих змін у її психічних станах під час виконання змодельованої перцептивно - мнемічної діяльності, що імітує обмін інформацією між авіадиспетчером і пілотом на різних етапах її реалізації, на одному з яких виникає несподівана загроза появи стресу неуспіху завдяки перевищенню навантаження на короткочасну пам’ять. Прогностична валідність моделі підтверджена шляхом порівняння ефективності виконання змодельованої діяльності особами з різними диспозиційними ознаками емоційної стійкості, з різними рівнями сформованості суб’єктної активності, мотиваційних характеристик, адаптаційних ресурсів, ознак психологічного благополуччя як інформативного «наслідкового результату» емоційної стійкості. Операційні ознаки емоційної стійкості визначені за моторними характеристиками ефективності виконання завдань змодельованої діяльності, зокрема за наявністю чи відсутністю нерівномірності в ознаках ефективності виконання співвіднесених компонентів діяльності. Емпірично встановлено, що варіант моделі у звуковому форматі надає додаткову інформацію для імпліцитної оцінки стану за темпоральними характеристиками усного мовлення.