Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Львівський національний університет імені Івана Франка 2012

Дисертація присвячена дослідженню військово-службового населення Сяноцької землі у другій половині XIV–XVII ст. Сяноцьке військово-службове населення складали солтиси, війти, князі (у селах на волоському праві), а також шляхта, які володіючи землею були зобов’язані до виконання військового обов’язку. Посполите рушення було основним видом збройного формування, в контексті якого виконувало військову службу військово-службове населення у другій половині XIV–XVII ст. У зв’язку з його перетворенням із верстви воїнів у верству землевласників, основну роль в обороні Сяноччини у другій половині XVII ст. відігравали наймані загони повітового війська. Комплекс загроз обороні Сяноцької землі складали татарські напади, зловживання регулярних військ під час квартирувань та переходів через Сяноччину, розбійницькі напади, ворожі вторгнення з боку угорського кордону, між шляхетські усобиці, відповідно до яких були вироблені окремі методи протидії. Створення, фінансування, діяльність локальних військових загонів, методи оборони обговорювалось сяноцькою шляхтою колегіально на сеймикових з’їздах.