Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Заклад вищої освіти "Університет Короля Данила" 2021

У роботі належно аргументовано, що розгляд впливу державно-правових явищ на сучасне українське суспільство потребує врахування цілого комплексу новітніх методологічних підходів, які враховують вплив релігійних засад, що зумовлюють якісні зміни передусім у функціонуванні правової системи держави, що є невід’ємною складовою соціального організму. Ці засади мають фундаментальне значення через їх історичну зумовленість та вплив на становлення національно-культурної ідентичності.
Дисертантом доведено, що методологічні принципи співпраці релігії та держави, сформульовані у теологічній теорії Фоми Аквінського, а саме взаємодоповнюваність божественного, природного і людського джерел права, здатні позитивно вплинути на теоретичне обґрунтування трансформації правової системи України, яке необхідно здійснювати з урахуванням переважаючого у наш час ідеологічного та методологічного плюралізму.
Використання специфіки релігійних концепцій походження держави та права, державотворення та правотворення у розробці інтегративної юриспруденції забезпечить теорії права соціальне спрямування і дозволить подолати, обмежене західною правовою традицією, існуюче сьогодні право розуміння; визначить можливість утвердження нового праворозуміння на основі прагматичного підходу, практичною доцільністю, в якому має враховуватись уся система соціальних факторів, що визначає право, у тому числі, релігійно-правові традиції.
Дисертант показує, що соціокультурне значення релігії для сучасних демократичних трансформацій в Україні можна визначити через виокремлення кількох основних напрямів його реалізації, а саме: “етично раціональна регламентація життя” громадян; гармонізація міжнаціональних відносин; консолідація та демократизація суспільства шляхом підвищення соціальної справедливості; розвиток громадянського суспільства й таких його складових, як соціальна й особиста відповідальність за стан справ; акцентування уваги на духовних цінностях в їхньому конкретно українському вимірі; гуманізаційний вплив на представників публічної влади.
Вдосконалено розуміння особливостей ідеологічного впливу релігії на формування та розвиток правових систем сучасності загалом, і на правосвідомість та правову культуру населення зокрема. Автором встановлено, що в українській правовій системі вплив релігії може бути як позитивний, так і негативний.
Концептуалізовано позицію про необхідність вдосконалення існуючої в Україні моделі державно-церковних відносин. Партнерська модель, яка пропонується автором як заміна існуючій сьогодні у нашій державі сепараційній моделі, при цьому повинна враховувати існуючу в державі конфесійну та релігійну різноманітність і забезпечувати обома суб’єктами державно-церковних відносин неухильне дотримання права на свободу совісті.