Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича 2019

У роботі доведено, що інститут омбудсмана за своєю політичною природою є досить гнучким інструментом захисту прав людини та громадянина, темпи розвитку якого залежать від ступеня демократичного розвитку країни. Запропоновано хронологію основних етапів становлення й розвитку інституту омбудсмана в Україні 1991–1998 рр. — період становлення, коли держава, орієнтуючись на міжнародний досвід законотворчого регулювання діяльності омбудсмана, конструювала власний механізм імплементації нового суспільно-політичного інституту, спрямованого на захист прав людини; 2) 1998–2019 рр. — період розвитку інституту омбудсмана: прийнято спеціальні закони, які регулюють діяльність омбудсмана; визначено принципи його функціонування); окреслено їх основні сутнісні характеристики (законотворче регулювання діяльності омбудсмана; формування принципів функціонування інституту; вироблення власного механізму імплементації омбудсмана).
Удосконалено концепцію розвитку’ інституту омбудсмана в Україні, зважаючи на чинники політичного режиму, форми правління, адміністративно-територіального устрою, типу політичної культури населення тощо. У роботі доведено геополітичний аспект у процесі розвитку інституту омбудсмана.
Отримали подальший розвиток класифікація омбудсманів, пропозиції гармонізації нормативно-правової бази щодо політико-правового статусу омбудсмана в Україні; важливості розвитку регіональних представництв омбудсмана. Інститут омбудсмана визначено важливим елементом демократичної політичної системи.