Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка 2005

У дисертації здійснено психоаналітичну інтерпретацію автобіографічних (щоденників, листів, автобіографій) та художніх текстів Ольги Кобилянської. Комплексне застосування теоретичних здобутків різних психоаналітичних шкіл у поєднанні з елементами структурного та міфологічного аналізу дозволяє розглядати творчий шлях письменниці як утілення процесу індивідуації психічного життя.
Літературні тексти Ольги Кобилянської розглядаються як глибинно модерністичне та емансипаційне явище. Позначена рисами нарцисичного комплексу індивідуальна міфологія письменниці, розкрита в процесі аналізу автобіографічних текстів, повторюється в аналогічних сюжетних та образних структурах великих повістей та новелістиці. Структурний психоаналіз дозволяє виявити структури сфери несвідомого Ольги Кобилянської: бінарні опозиції та прагнення здобути психологічну цілість, повторювані способи моделювання характерів, розвитку дії. У новелістиці наголошується типово модерністичний мотив духовного переродження та ситуації переходу: переміщення у просторі, маргінальність і хрест як символ осягнення цілості і гармонії. На всіх рівнях художньої образності, навіть на рівні рослинного анімізму та бестіарію, простежується заперечення матеріального, жіночого, пасивно-інертного — вибором рухливих стихій (води, а ще ліпше — повітря), психічного динамізму, чоловічих способів самоствердження.