Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Інститут європейських досліджень 2003

Дисертація присвячена інституту офіційних свідків (вижів) в структурі намісницької (старостинської) влади великого князя литовського. Простежено генезу свідків з часів Київської Русі. Проаналізовано правову регламентацію вижів і діцьких у литовсько-руському праві XV–XVI ст., їх роль в судовому процесі і в структурі публічно-правових процедур. Висвітлено генезу старостинського уряду на Волині та процес запровадження замкових книг. Дана класифікація публічно-правових процедур за участю вижів Луцького замковго уряду, показано динаміку вижівства в 1560–1567 рр. Охарактеризовано соціальний статус вижів та засади службового підпорядкування в системі замкового уряду. Досліджено обставини ліквідації вижівства в ході проведення у Великому князівстві Литовському судово-адміністративної реформи 1564–1566 рр. та заміною його возним – інститутом шляхетського самоврядування, який поєднав повноваження офіційного свідка (вижа) і судового виконавця (діцького).