Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства
Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв 2004

Дисертація присвячена вивченню українського іконопису XVI–XVIII ст. Холмщини та Підляшшя — земель культурного пограниччя, на яких протистояння культур Заходу і Сходу, католицизму і православ'я були особливо сильними. Автор досліджує мало знані ікони, які зберігаються в музеях Холмсько-Підляського регіону, розглядаючи їх у контексті української іконописної традиції. При порівнянні зібраного матеріалу з добре знаними “хрестоматійними” творами, визначаються основні типологічні ознаки ікон цих земель, доводиться особлива цінність і самобутність культурного середовища Холмсько-Підляського регіону. У дослідженні визначаються стильові зміни, що відбулись в іконописі на землях польсько-українського пограниччя в XVI–XVIII ст., та місце, яке він посідає в іконописних традиціях України, розробляється комплексний підхід до наукового вивчення іконопису зазначеного регіону, що базується на історичному, теоретичному та практичному матеріалах. В роботі застосовано принцип систематизації за найбільш поширеними у православному іконописі іконографічними схемами, оскільки саме вони зберігають зміст ікони, наочно виражаючи глибинну структуру твору. На культурному пограниччі, яким є землі Холмщини та Підляшшя, внаслідок підвищеної динаміки розвитку культурних процесів особливо сильно проявляються найважливіші опорні елементи, зокрема архаїзуючі риси, що є свідченням високого рівня консерватизму. Тут у більш загостреному вигляді розкриваються тенденції, притаманні всьому українському іконопису.