Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Інститут законодавства Верховної Ради України 2009

У дисертації проводиться порівняльно-історичний аналіз правового забезпечення реєстрації нерухомого майна та прав на нього в Україні. Доведено, що окремі реєстраційні заходи щодо нерухомого майна починають здійснюватися в Україні починаючи із доби Київської Русі. За наслідками проведеного дослідження пропонується розглядати реєстрацію нерухомого майна як технічну, облікову процедуру - складову реєстрації прав на нерухоме майно. Враховуючи виявлені історичні закономірності, пропонується зберегти окремі підсистеми реєстрації прав на нерухоме майно - щодо земельних ділянок та щодо будівель та споруд, їх частин. Доведена необхідність відмови від окремої реєстрації правочинів щодо нерухомого майна. Детально проаналізовані та обґрунтовані ознаки реєстраційної системи (публічна достовірність, відкритість, тощо) та їх закріплення в законодавстві на різних історичних етапах.
На підставі виявлених історичних закономірностей запропоновані конкретні кроки щодо покращення існуючого правового забезпечення реєстрації нерухомого майна та прав на нього.