Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
Український католицький університет 2021

Вперше в українській богословській думці автор здійснив комплексний аналіз філософських, духовно-аскетичних та богословських аспектів учення про богопізнання Софронія Сахарова. Проаналізовано онтологічний вимір троїчного богомислення о. Софронія і доведено, що христологічний аспект вчення про богопізнання — це основа його богословського персоналізму. У процесі дослідження здійснено паралельний аналіз тріадологічної й антропологічної таїни іпостасі - персони, де динаміка переходу від індивідуальності до іпостасності - визначальний критерій богопізнання у богомисленні Софронія Сахарова. Виявлено, що відкриття тайни людської персональності можливе лише в єдності з пізнанням Божественної іпостасності. У дисертаційному дослідженні розкрито основні елементи онтологічної динаміки шляху богопізнання: трансцендентність джерела покликання, історичність цього процесу, віра, кенозис, значення внутрішнього духовного праксису та переосмислення містичного досвіду, повнота якого немислима, як без екзистенційного пережиття, так і його інтелектуального осмислення. Особливу увагу в дослідженні звернено на оригінальні поняття, які архимандрит Софроній вводить до богословського дискурсу, а саме: «богословський переворот в пізнанні», «догматична свідомість» та стан «людини однієї ідеї». У загальному висновку роботи автор окреслив модель богомислення архимандрита як християнський персоналістичний екзистенціалізм та виокремив головні ідеї, які формують його вчення про богопізнання.