Проблеми порівняльного аналізу стилю Тодося Осьмачки й Миколи Гоголя: типологічний та індивідуальний вимір Стребкова Ірина Олександрівна ; наук. керівник Михед Павло Володимирович
Вид матеріалу:
Текст Мова: українська Публікація: Київ 2016Опис: 20 сТематика(и): Примітка про дисертацію: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка 2016 Зведення: Дисертація присвячена комплексному порівняльному аналізу стилю Тодося Осьмачки й Миколи Гоголя. У ході дослідження було простежено типологічну близькість письменників крізь призму національної картини світу, що дозволило виявити гоголівський інтертекст у творах Осьмачки на генетико-контактному рівні. Установлено, що національно маркований стиль бароко та необароко в картинах світу Гоголя й Осьмачки розкривається через категорії світобудови, християнства, храму, фантастики, містики й онірики. Доведено, що народна культура та фольклорна основа стали основними формами наративної трансформації в оповідних структурах.
Логіка дослідження спрямована на виявлення спільного народного ґрунту. Фокусування на генетичній спорідненості засвідчило, що зв’язок між творчістю Гоголя й Осьмачки оприявнюєгься через національну ідентичність (українськість) письменників, схожість психотипів особистостей-митців та національно маркований стиль письма.
Автореферат
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка 2016
Дисертація присвячена комплексному порівняльному аналізу стилю Тодося Осьмачки й Миколи Гоголя. У ході дослідження було простежено типологічну близькість письменників крізь призму національної картини світу, що дозволило виявити гоголівський інтертекст у творах Осьмачки на генетико-контактному рівні. Установлено, що національно маркований стиль бароко та необароко в картинах світу Гоголя й Осьмачки розкривається через категорії світобудови, християнства, храму, фантастики, містики й онірики. Доведено, що народна культура та фольклорна основа стали основними формами наративної трансформації в оповідних структурах.
Логіка дослідження спрямована на виявлення спільного народного ґрунту. Фокусування на генетичній спорідненості засвідчило, що зв’язок між творчістю Гоголя й Осьмачки оприявнюєгься через національну ідентичність (українськість) письменників, схожість психотипів особистостей-митців та національно маркований стиль письма.
Немає коментарів для цієї одиниці.