Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
Львівський національний університет імені Івана Франка 2014

Дисертація присвячена дослідженню особливостей осмислення феномену техніки в українській філософській думці та її зв’язку із західноєвропейською філософією техніки. Застосована в роботі методологія дала змогу розглянути рефлексії щодо техніки і технічної діяльності в українському інтелектуальному просторі як специфічний феномен української філософії в його сутнісній визначеності і водночас у розмаїтті позицій, у його історичному розвитку. Встановлено, що уявлення про техніку, властиві українській філософії, від античних часів і до наших днів, тісно пов’язані із західноєвропейським розумінням сутності техніки як людської діяльності. Показано, що більшість українських мислителів ХІХ-ХХІ ст. свої міркування про техніку вибудовували на антропологічних, гуманістичних або соціально-історіософських засадах.
В осмисленні феномену техніки сучасні українськими філософами виділено онтологічний, гносеологічний, антропологічний і соціальний аспекти.
Констатовано поширення позиції невідповідності прогресу науки і техніки справжнім потребам і цінностям людини й суспільства в середовищі українських філософів; відзначено звернення представників української філософії техніки до етичних проблем, пов’язаних з розвитком науки і техніки. Обґрунтовано необхідність уведення моральних критеріїв до структури будь-якого різновиду технічної діяльності.