Нарешті поет Олег Коцарев постає перед нами в новому амплуа прозаїка. У своїх сюжетних поворотах Коцарев абсолютно непередбачуваний. Тієї миті, коли читач уже майже на сто відсотків певен, що автор зараз поверне сюжетним проспектом праворуч, оскільки ліворуч повертати просто нікуди, Коцарев несподівано крутить кермо сюжету саме ліворуч і з задоволеною усмішкою повертає на газон, зносить газетний кіоск, а потім переможно в’їжджає в скляну вітрину якогось модного бутика. Саме таким і має бути справжній катарсис. Зрештою тут добро неодмінно виборює перемогу над злом, любов – над транспортом, а хлопчики – над капіталізмом. А ще книга містить порцію рецептів облаштування ідеального суспільства, великий відсоток багатозначних натяків та наполегливо рекомендується до прочитання в автобусах, тролейбусах, трамваях і метро.