| 000 | 02332nam a22002657a 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | 131496 | ||
| 003 | UA-OsUOA | ||
| 005 | 20260310101422.0 | ||
| 007 | ta | ||
| 008 | 20180606b un ||ua |||| 00| 0 ukr dukr d | ||
| 040 |
_aUA-OsUOA _bukr _cUA-OsUOA _dUA-OsUOA |
||
| 041 | _aukr | ||
| 080 | _a94(477)"1917/1921" | ||
| 090 |
_a94(477)"1917/1921" _bС60 |
||
| 100 |
_aСоловей Д. _924347 |
||
| 245 |
_aВтрата орієнтиру: українська інтелігенція у визвольних змаганнях _cДмитро Соловей ; вступ. ст. Лариса Масенко |
||
| 260 |
_aКиїв _bВидавництво "ЧАС" _c1998 |
||
| 300 | _a64 с. | ||
| 520 | _aУ цій роботі автор аналізує причини поразки Української революції 1917–1921 років. Основний фокус спрямований на критичну оцінку дій української інтелігенції, яка, на думку Солов’я: - Бракувало державницького досвіду: Провідники часто були теоретиками-соціалістами, а не прагматичними політиками. - Мала ілюзії щодо Росії: Багато лідерів вірили в можливість демократичної федерації з Росією, що заважало вчасно проголосити повну незалежність і розбудувати армію. - Відірваність від народу: Політичні гасла не завжди відповідали нагальним потребам селянства, що призвело до втрати підтримки широких мас. Дмитро Соловей наголошує, що саме ідеологічна дезорієнтація еліти стала одним із ключових факторів того, що Україна не втримала державність у боротьбі з більшовизмом. | ||
| 650 | 7 |
_a94(477) Історія України _2UDC _91446 |
|
| 700 | 1 |
_aМасенко Л. _917570 |
|
| 942 |
_cBK _2udc |
||
| 955 | _a1 | ||
| 999 |
_c419778 _d419778 |
||