000			03711nam a22002657a 4500
001			216219031
003			UA-OsUOA
005			20210103164207.0
008			200810b un ||||| m||| 00| 0 ukr d
040			_aUA-OsUOA _bukr _cUA-OsUOA _dUA-OsUOA
041			_aukr
080			_a80.01-2
090			_a80.01-2
095			_a10.01.06 _bтеорія літератури
100			_aВеремчук Ю. В.
245			_aП'єса-притча. Генеза. Поетика _cВеремчук Юлія Володимирівна ; наук. керівник Чирков Олександр Семенович
260			_aКиїв _c2005
300			_a19 с.
502			_6Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук _cІнститут літератури імені Т. Г. Шевченка _d2005
520			_aДисертаційне дослідження спрямоване на вивчення процесів виникнення та становлення п’єси-притчі, а також на визначення основних елементів поетики жанру. Викладається концепція походження та еволюції жанру. Джерелом появи п’єси-притчі автор вважає сакральні тексти (передусім Біблію), в яких прослідковуються процеси синтезу притчевого компоненту та драматичного начала. У дослідженні виділяються ключові етапи розвитку п'єси-притчі (священні книги, середньовічний релігійний театр, притчеподібна драматургія на межі XIXXX століть, творчість Бертольта Брехта). Показана значущість кожного етапу для утвердження п’єси-притчі як жанру епічної драми. У дисертації визначається та описується комплекс атрибутивних ознак жанру, специфіка тематичного діапазону та відмінності п’єси-притчі від притчі канонічної. Висвітлюється питання про особливості побудови сюжету п’єси-притчі, в межах якого розглядаються типи п’єси-притчі в залежності від первинності чи вторинності використання матеріалу. Сюжет п’єси-притчі функціонує на двох рівнях, які автор визначає як внутрішній та зовнішній. Кожен рівень посідає певне місце в процесі втілення авторського бачення твору. При дослідженні поетики вивчається своєрідність дії метафори та алегорії. Аналізується природа дидактичного компоненту та специфіка впливу п’єси-притчі на реципієнта.
650			_2UDC _a80 Загальні питання лінгвістики та літератури. Філологія
942			_2udc _cAR
955			_a1
999			_c460928 _d460928