000			06044nam a22002777a 4500
001			216219031
003			UA-OsUOA
005			20210103164230.0
008			200815b un ||||| m||| 00| 0 ukr d
040			_aUA-OsUOA _bukr _cUA-OsUOA _dUA-OsUOA
041			_aukr
080			_a159.923.2
090			_a159.923.2
095			_a19.00.07 _bпедагогічна та вікова психологія
095			_a053 _bпсихологія
100			_aМитрофанова С. С.
245			_aФормування професійної самосвідомості майбутніх психологів в умовах здобуття другої вищої освіти _cМитрофанова Світлана Сергіївна ; наук. керівник Дробот Ольга Вячеславівна
260			_aПереяслав _c2020
300			_a24 с.
502			_6Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук _cДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" _d2020
520			_aДослідження присвячено теоретичному й емпіричному дослідженню особливостей формування професійної самосвідомості майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту. Визначено сутність провідних понять, розглянуто властивості та характеристики професійної свідомості психологів: емпатійність; здатність до рефлексії; комунікативні здібності; ерудиція, спостережливість, швидка орієнтація в ситуаціях професійної діяльності та здатність до їх практичного вирішення. Виявлено рівневі критерії сформованості професійної самосвідомості: ставлення до загальнолюдських цінностей, рівень сформованості психологічних потреб, мотивів та інтересів, реальний прояв самосвідомості в поведінці. Розглянуто чинники, умови та вікові аспекти зміни спеціальності на користь вибору другої вищої освіти з психологічних спеціальностей. Емпірично констатовано, що у студентів, які здобувають другу вищу психологічну освіту не за профілем базової освіти, існують специфічні особливості таких психічних феноменів, як: мотиваційні чинники вибору професії психолога (внутрішні індивідуально значущих та соціально значущі мотиви), емоційний інтелект (знижені показники самомотивації, емпатії та контролю власних емоцій), професійна ідентичність (домінування комунікативного, соціального, рефлексивне “Я”;), смисложиттєві орієнтації (знижена здатність до вільного прийняття рішення та втілення їх у життя), самооцінка (неадекватно завищена). Укладено структурно-функціональну модель професійної самосвідомості майбутніх психологів, структуровану за критеріями: когнітивним (усвідомлення професійно-важливих якостей, професійне самопізнання); афективно-оцінним (професійна самооцінка, самоприйняття, самоставлення); поведінковим (мотиваційно-ціннісні та регулятивно-діяльнісні аспекти); функціональним (категоризація об’єктів світу професії, суб’єктивне оцінювання); процесуальним (смислоутворення, метатеоретичне мислення, рефлексія, самоусвідомлення та самооцінка, мотивація); результативним (психологічне мислення: професійна Яконцепція, професійна культура особистості). Обгрунтовано, розроблено та експериментально апробовано авторську “Програми психологічного супроводу формування професійної самосвідомості психологів в умовах здобуття другої вищої освіти”. Отримано низку позитивних кількісних та якісних зрушень у структурі самоставлення та структурі психосемантичного змісту професійної самосвідомості майбутніх психологів після формувального впливу.
650			_2UDC _a159.9 Психологія
942			_2udc _cAR
955			_a1
999			_c461015 _d461015