000			03263nam a22002417a 4500
003			UA-OsUOA
005			20211007092856.0
008			211007b un ||||| |||| 00| 0 ukr d
040			_aUA-OsUOA _bukr _cUA-OsUOA _dUA-OsUOA
041			_aukr
080			_a908(477-25)"18"
090			_a908(477-25)"18"
095			_a07.00.01 _bісторія України
100			_aКохан О. О.
245			_aЕкономічне та правове становище київського міщанства у 1782-1870 рр. _cКохан Олена Олегівна ; наук. керівник Шамара Сергій Олександрович
260			_aКиїв _c2021
300			_a15 с.
502			_6Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук _cКиївський університет імені Бориса Грінченка _d2021
520			_aДисертація є комплексним дослідженням еволюції економічного та правового становища київського міщанства впродовж 1782-1870 рр. Встановлено, що основними джерелами поповнення міщанського стану були вихідці із сіл та збіднілі купці третьої гільдії. Детально висвітлено майнове становище київського міщанства, яке було найчисельнішою, але водночас і найбіднішою верствою населення полісу. Основними сферами професійно-господарської діяльності київських міщан були: ремісництво, торгівля, мануфактурне, фабричне та заводське виробництво, промисли, землеробство тощо. Однією з найприбутковіших галузей була торгівля, центром якої став Поділ, водночас найошатніша та найбагатша частина міста. Кияни сплачували велику кількість податків, які постійно збільшувалися, зокрема, державні, земські, податки на продовольство та ін. До непрямих податків належав гербовий збір, який стягувався шляхом продажу гербового паперу для оформлення ділових угод. З другої третини XIX ст. кияни несли ще й рекрутську, дорожню, заїжджу та гужову повинності. Після ліквідації магдебурзького права, правове становище київських міщан різко погіршилося, в тому числі змінилися й умови їхньої участі у місцевих органах влади.
650			_2UDC _a908 Краєзнавство
942			_2udc _cAR
955			_a1
999			_c571528 _d571528