000			07031nam a22002417a 4500
003			UA-OsUOA
005			20220615103442.0
008			220615b un ||||| m||| 00| 0 ukr d
040			_aUA-OsUOA _bukr _cUA-OsUOA _dUA-OsUOA
041			_aukr
080			_a24+261.4-8
090			_a24+261.4-8
095			_a09.00.14 _bбогослов'я
100			_aТетерятніков К. В.
245			_aБогословська етика праці в сучасному протестантизмі _cТетерятніков Костянтин Вікторович ; наук. керівник Шкіль Світлана Олександрівна
260			_aКиїв _c2021
300			_a20 с.
502			_6Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук _cНаціональний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова _d2021
520			_aДосліджено поняття протестантської трудової етики, а також богослов’я й етики праці, що пов'язане з особливістю трудової етики і моральності в сучасну епоху та дозволяє побачити різноманітність інтерпретації етичної системи щодо праці у протестантів сучасності, що базується на біблійних текстах і принципах класичної протестантської етики праці. Проаналізовано методологію Р. Шрайтера, яка допомагає зрозуміти, яким чином можемо розвивати богослов’я й етику праці в сучасному протестантизмі, застосовуючи методологію формування локальних богословських систем, які призначаються як для церковних громад, так і для суспільства. Розкрито, що становлення богослов’я та етики протестантизму розпочалося в контексті реформаційних процесів, які відбувалися в Західній і Центральній Європі з кінця XV ст. до XVI століття. Реформація призвела до того, що трудова етика вже не вважалася релігійною, а стала орієнтуватися на світську діяльність. Світська професія вже розглядалася як найвища цінність морального життя і стала вираженням покликання людини, прояв покликання, що наділяло світську професійну діяльність чинником обов’язку виконання Божої волі. Висвітлено, що професійна етика раннього протестантизму була аскетичною і сформувала культ простоти, ощадливості, охайності, підкоренням правилам поведінки й здорового раціоналізму і практичності. Протестантська аскеза витісняла прагнення до витрат на розкіш та пробуджувала працьовитість і бережливість, що призвело до того, що країни Європи, які прийняли протестантизм, стали економічно процвітаючими і заможними. Протестантська трудова етика стимулювала виникнення та розвиток підприємництва, яке є однією з основних рис ринкової економіки. Головні фактори, які спонукають людей до підприємницької діяльності, зокрема наполегливість, стійкість, впевненість у собі, цілеспрямованість та сенс життя, безпосередньо пов’язані зі світоглядом, який відкритий до зовнішнього світу й певною мірою відрізняє представників різноманітних протестантських деномінацій від християн католицької та православної віри. Сучасний протестантський погляд на лідерство пов'язаний не стільки з фігурою самого лідера, стільки з джерелом бачення лідера та розумінням, куди слід йти йому самому і вести за собою інших людей. Лідерство вимагає особливого розуміння спільної мети, досягненням якої зайняті віруючі люди, осмисленням власної ролі й відповідальності кожного. Наставництво — важливий фактор для формування християнського лідерства, а також значущий складник у справі реалізації християнської місії. Проаналізовано ситуацію впливу протестантської етики праці на українське суспільство. Простежено перехід від протестантської трудової етики до етики лідерства через навчання і коучинг. Ідеї протестантської етики трансформувалися в ідеї підготовки молодих лідерів наступного покоління, які зможуть принести не тільки християнські цінності в суспільство, але і трансформувати його, принісши докорінні етичні зміни та впливаючи своїм прикладом на інших співгромадян. Богослов'я праці передбачає опрацювання питань про Бога, Його працю, розуміння призначення людини і її співпраці з Богом, а також про важку, небезпечну і несправедливу працю як наслідок гріхопадіння і т. д.
650			_2UDC _a24 Буддизм
942			_2udc _cAR
955			_a1
999			_c572636 _d572636