000			07187 a2200265 4500
003			UA-OsUOA
005			20230223143336.0
008			230223b un ||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a9789664892060
040			_aUA-OsUOA _bukr _cUA-OsUOA _dUA-OsUOA
041			_aukr
080			_a811.1/2
090			_a811.1/2 _bІ-60
110			_aІнститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
245			_aІндоєвропейська спадщина в лексиці слов'янських, балтійських, германських і романських мов: семантичні зв'язки і процеси _cвідп. ред. В. П. Пономаренко
260			_aК. _bВД Дмитра Бураго _c2013
300			_a604 с.
505	0	0	_aЗміст ПЕРЕДМОВА . 3 ВСТУП. Індоєвропейська лексична спадщина: традиції вивчення й напрями дослідження . 6 Частина 1. РОЗВИТОК СПІЛЬНОЇ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ В СЛОВНИКУ ГЕРМАНСЬКИХ, БАЛТІЙСЬКИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ 16 1. Литовська і прусська назви книги: проблеми демінутивних форм 16 2. Прус. gaylux E 661 ‘горностай’ і д.-рус. бѣлъка: спільна модель двох новотворів 19 3. Прус. pele E 710 ‘wye’: ‘сірий птах’ чи ‘миша’? . 31 4. Назви срібла в індоєвропейських мовах 47 5. Назви сірого кольору у слов’янських та інших індоєвропейських мовах 66 6. У пошуках слов’янських когнатів: лит. stãbas ‘cтовп, колона; ідол’ – д.-ісл. stafr ‘паля; пень / корінь / стебло; літера / руна’ 83 7. Д.-сканд. sindr ‘oкалина, шлак’ – цсл. сzдра ‘загустіла рідина’ 111 8. Іcл. þungur – лит. tingùs – рос. тяжкий, тяжелый (Розвиток індоєвропейського кореня *tengh- ‘тягти, розтягувати, натягувати’ у германських, балтійських і слов’янських мовах) 121 9. Індоєвропейський корінь *(s)keub/p- / *(s)koub/p- / *(s)kEb/p- ‘згинати(ся); підніматися, височіти, огинати’ і його реалізація в германських, балтійських і слов’янських мовах 136 10. Нім. Wiese – лит. viksvà – блр. віш 165 Частина 2. ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ ЗВ’ЯЗКИ РОМАНСЬКИХ, ГЕРМАНСЬКИХ, БАЛТІЙСЬКИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ 198 1. К проблеме дериватов в исторических и этимологических словарях балтийских и славянских языков 198 2. Балто-слов’янський суфікс збірності -or- / -arь 208 3. Індоєвропейський суфікс -isko і його розвиток у мовах різних груп .219 4. Суфікс -sk- у германських мовах: генеза та еволюція синонімічних суфіксів 253 Частина 3. ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ ЯК РЕЛЕВАНТНА ОЗНАКА СЕМАНТИЧНОЇ ЕВОЛюЦІЇ МОВ . 338 1. Визначальні напрями й основні тематичні характеристики вторинної номінації у сучасних індоєвропейських мовах 338 2. Дохристиянські початки прусської та німецької назв королька в Ельбінзькому словнику 359 3. Вторинна номінація в ад’єктивній сфері за ознаками кольору: ісл. rjúpa – лтс. rubenis – укр. рябий 375 4. Птахи, охрещені іменами святих (Романські орнітоніми як християнські антропоморфізми) 388 5. До походження італійської назви mulacchia, або Як сорока-ворона стала черницею 397 6. Апелятивація етнонімів у романських та інших індоєвропейських мовах . 402 7. Вторинна номінація у займенниковій сфері . 482 Список скорочень 555 Джерела й література 555 Мови, варіанти, діалекти 596
520			_bКолективна праця відділу романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України концептуально продовжує серію порівняльно-історичних студій, присвячених незмінно актуальним питанням етимології і семасіології германських, балтійських, слов’янських та інших індоєвропейських мов. Ідеться про подальше дослідження різнотипних семантичних процесів, які супроводжували й супроводжують еволюцію лексичного складу індоєвропейських мов. Використовується випробуваний у попередніх роботах метод германо-балто-слов’янських лексичних ізоглос, що відбивають різнотипні лексеми спільного походження в різних мовах, а також загальномовний тематичний принцип, тобто розглядаються міжмовні лексико-семантичні групи, об’єднані спільним основним значенням. Водночас автори намагалися охопити якомога більшу кількість нового фактичного матеріалу з метою створення повнішої і об’єктивнішої картини. Для науковців, викладачів, аспірантів – філологів, які займаються або цікавляться фундаментальними проблемами історичного розвитку мов світу.
650			_2UDC _a811 Мови
700	1		_aПономаренко В. П. _eред.
942			_cBK _2udc
955			_a1
999			_c573867 _d573867