000			04599nam a22002537a 4500
001			216223652
003			UA-OsUOA
005			20230418113957.0
008			230418b un ||||| |||| 00| 0 ukr d
040			_aUA-OsUOA _bukr _cUA-OsUOA _dUA-OsUOA
041			_aukr
080			_a341.9
090			_a341.9
095			_a12.00.03 _bцивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право
100			_aВолосенко І. В.
245			_aРизик у цивільному праві (поняття, природа, види) _cВолосенко Ірина Василівна; наук. керівник Майданик Роман Андрійович
260			_aКиїв _c2011
300			_a19 с.
502			_6Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук _cКиївський національний університет імені Тараса Шевченка _d2011
520			_aДисертацію присвячено розробці концепції юридичного ризику в цивільному праві України. Автором розроблено наукові положення про поняття, елементи, природу та види ризику в цивільному праві. Під ризиком запропоновано розуміти можливе заподіяння шкоди приватній особі в результаті настання певної небезпеки з урахуванням ймовірності заподіяння шкоди цією небезпекою (розподілу ймовірностей заподіяних збитків). Досліджено правову природу юридичного ризику і відзначено необхідність розуміння ризику в діалектичній єдності об’єктивного і суб’єктивного як специфічний елемент діяльності в умовах невизначеності і неминучого вибору. Обґрунтовано доцільність нормативного визнання виправданого (правомірного) ризику умовою звільнення від цивільно-правової відповідальності, поряд із випадком та непереборною силою (ч. 1 ст. 617 ЦК України). Перевищенням меж виправданого (правомірного) ризику пропонується визнавати явну невідповідність дій у ситуації ризику характеру і значимості небезпеки (хвороби пацієнта, пожежі), усунення якої прагнула особа, що ризикувала, з урахуванням умов договору, закону, звичаїв (стандартів надання медичної допомоги тощо). Визнано страховий ризик обов’язковим елементом страхового правовідношення, оскільки ризик породжує потребу, як об’єктивно необхідну і обумовлену матеріальним життям суспільства категорію, яка відображається в соціальному інтересі, здійснюється в об’єктивному праві і виступає об’єктивною основою виникнення суб’єктивного права. Обгрунтовано висновок про те, що коло осіб, відсутність вини яких вимагається для кваліфікації випадкового знищення (пошкодження) майна, має визначатися з урахуванням дії юридично зобов’язуючого характер) правовідносин лише серед кола його учасників. За результатами дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.
650			_2UDC _a341 Міжнародне право
942			_2udc _cAR
955			_a1
999			_c574184 _d574184